[Мій сайт ]
Головна » Архів матеріалів

Електронна пошта


Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії


Типовий інтерфейс клієнта електронної пошти, з можливістю вибору папок з повідомленнями (ліворуч), повідомлень (праворуч угорі) та перегляду тексту повідомлень (справа внизу)

Електронна пошта (англ. email, e-mail, Від англ. electronic mail) - Технологія і надані нею послуги з пересилання та отримання електронних повідомлень (званих «листа» або «електронні листи») по розподіленої (у тому числі глобальної) Комп'ютерної мережі. Основною відмінністю від інших систем передачі повідомлень (наприклад, служб миттєвих повідомлень) Є можливість відкладеної доставки і розвинена (і заплутана з-за тривалого часу розвитку) система взаємодії між незалежними поштовими серверами.

Назви

Якщо в Європі, Америці та інших регіонах написання «e-mail» стало практично одноваріантна, то в російській мові присутня значна варіативність. Найбільш часто в кириличних текстах використовується «e-mail», тобто написання латиницею без транслітерації (візуальне сприйняття інших форм написання гірше). Але можна зустріти і інші написання:

  • електронна пошта
  • імейл, мейл (транскрипція з англійської).[1]
  • е-мейл, емейл, емайл (різні літерні кальки з англійської)
  • мило (в просторіччі, від англійського «мейл»)
  • пошта (як скорочення від «електронна пошта»)

Правильне написання поки не зафіксовано в словниках. Довідкове бюро Грамота.Ру вказує, що Є. Ваулина в словнику «Мій комп'ютер» пропонує писати e-пошта і е-мейл, Але зазначає, що таке написання не відповідає літературній нормі, в той же час, в іншому відповіді радять писати e-mail латиницею.[1][2]

Історія

Основна стаття: mail (програма)

Поява електронної пошти можна віднести до 1965 року, коли співробітники Массачусетського технологічного інституту (MIT) Ноель Морріс і Том Ван спричиняв написали програму MAIL для операційної системи CTSS (Compatible Time-Sharing System), встановлену на комп'ютері IBM 7090/7094.

Текстовий інтерфейс програми mail

Загальний розвиток електронної пошти йшло через розвиток локального взаємодії користувачів на багатокористувацьких системах. Користувачі могли, використовуючи програму mail (або її еквівалент), пересилати один одному повідомлення у межах одного мейнфрейма (великого комп'ютера). Наступний крок був у можливості переслати повідомлення користувачеві на іншій машині - для цього використовували вказівка імені машини та імені користувача на машині. Адреса міг записуватися у вигляді foo! Joe (користувач joe на комп'ютері foo). Третій крок для становлення електронної пошти стався в момент появи передачі листів через треті комп'ютер. У разі використання UUCP-адресу користувача містив у собі маршрут до користувача через кілька проміжних машин (наприклад, gate1! gate2! foo! joe- Лист для joe через машину gate1, gate2 на машину foo). Недоліком такої адресації було те, що відправнику (або адміністратора машини, на якій працював відправник) необхідно було знати точний шлях до машини адресата.

Після появи розподіленої глобальної системи імен DNS, Для вказівки адреси стали використовуватися доменні імена -- user@example.com- Користувач user на машині example.com. Одночасно з цим відбувалося переосмислення поняття «на машині»: для пошти стали використовуватися виділені сервери, на які не мали доступ звичайні користувачі (тільки адміністратори), а користувачі працювали на своїх машинах, при цьому пошта приходила не на робочі машини користувачів, а на поштову сервер, звідки користувачі забирали свою пошту по різних мережевих протоколів (серед поширених на даний момент -- POP3, IMAP, MAPI, Веб-інтерфейси). Одночасно з появою DNS була продумана система резервування маршрутів доставки пошти, а доменне ім'я в поштовій адресі перестало бути ім'ям конкретного комп'ютера і стало просто фрагментом поштової адреси. За обслуговування домену можуть відповідати багато серверів (можливо, фізично розташовані на різних континентах і в різних організаціях), а користувачі з одного домену можуть не мати між собою нічого спільного (особливо такий стан характерний для користувачів безкоштовних серверів електронної пошти).

Крім того, існували (і існують по даний момент) та інші системи електронної пошти (деякі з них існують і зараз), як-то: Netmail у мережі Фідонет, X.400 в мережах X.25[ ... Читати далі »

Переглядів: 3181 | Додав: Merc2012 | Дата: 06.01.2010 | Коментарі (1)

Нігерійські листи


Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії

Перейти до: навігація, пошук

Нігерійські листи- Поширений вид шахрайства, Що одержав найбільший розвиток з появою масових розсилок по електронною поштою (спаму). Листи названі так тому, що особливого поширення цей вид шахрайства отримав у Нігерії, Причому ще до розповсюдження Інтернету, Коли такі листи розповсюджувалися по звичайній пошті. Однак нігерійські листи приходять і з інших африканських країн, а також з міст з великою нігерійської діаспорою (Лондон, Амстердам, Мадрид, Дубаї). Розсилка листів почалася в середині 1980-х рр.. У 2005-му році нігерійським спамерам була присуджена Антинобелівська (Шнобелівська) Премія з літератури.

Як правило мошенікі просять у одержувача листа допомоги під багатомільйонних грошових операціях, обіцяючи солідні відсотки з сум. Якщо одержувач погодиться брати участь, у нього поступово виманюють великі суми грошей нібито на оформлення угод, сплату зборів, хабарі чиновникам, а потім і штрафи.

Опис шахрайства

Сюжети шахрайства досить різноманітні.

Найбільш часто листи відправляються від імені колишнього короля, президента, Високопоставленого чиновника або мільйонера з проханням про допомогу в банківських операціях, пов'язаних з переведенням грошей з Нігерії або іншої країни за кордон, отриманням спадщини і т. п., нібито оподатковуваних великим податком або утруднених з причини переслідувань у рідній країні. Нігерійські листи відправлялися, зокрема, і від імені особистого секретаря Ходорковського.

Інший поширений варіант - листи, нібито, від працівника банку або від чиновника, дізнався про недавню смерті дуже багатої людини «з таким самим прізвищем», як в одержувача листа, з пропозицією надати допомогу в отриманні грошей з банківського рахунку цієї людини.

Мова в листах звичайно йде про суми в мільйони доларів, і одержувачу обіцяється чималий відсоток із сум - іноді до 40%. Шахрайство професійно організовано: у шахраїв є офіси, що працює факс, часто шахраї пов'язані з урядовими організаціями, і спроба одержувача листа провести самостійне розслідування не виявляє протиріч в легенді.

Якщо одержувач листа відповідає шахраям, йому посилають кілька документів. При цьому використовуються справжні печатки та бланки великих фірм та урядових організацій. Нерідко в аферах брали участь реальні урядові або банківські чиновники Нігерії. Потім у жертви просять гроші на збори, поступово збільшуючи розмір зборів для переведення в готівку, або на хабарі посадовим особам, чи можуть, наприклад, вимагати покласти 100 тисяч доларів на нігерійський банк, мотивуючи від імені співробітників банку, що інакше переказ грошей заборонений. У деяких варіантах жертві пропонують поїхати напівлегально до Нігерії нібито для таємної зустрічі з високопоставленим чиновником (без візи), там він викрадається або потрапляє під арешт за незаконне прибуття в країну і в нього вимагали гроші за звільнення. У найгірших варіантах він може бути навіть жорстоко вбито. [1]

Часто під час вимагання шахраї використовують психологічний тиск, запевняючи, що нігерійська сторона, щоб заплатити збори, продала все своє майно, заклала будинок і т. д.

Зрозуміло, обіцяних грошей жертва в будь-якому випадку не отримує: їх просто не існує.

Хоча вже багато років у засобах масової інформації детально пояснюється механізм шахрайства, масовість розсилки призводить до того, що знаходяться все нові і нові жертви, які віддають шахраям великі суми грошей.

Значну роль у поширенні нігерійських листів грали молоді студенти або випускники нігерійських університетів, що не знайшли належної роботи. Пізніше жанр поширився і на інші країни.

Останнім часом поліція багатьох країн і влади Нігерії стали вживати жорстких заходів для розслідування і припинення випадків поширення нігерійських листів, однак розсилки не припинилися.

Порівняно недавно з'явилися і російські аналоги «нігерійських листів», в яких листування ведеться від імені неіснуючого «російського бізнесмена», нібито потребує допомоги адресата в перекладі свого величезного стану з Росії в іншу країну (зрозуміло, за щедру винагороду).[2]

Деякі варіанти

  • Лист нібито від дочки вбитого повстанцями політика, яка нібито знаходиться в таборі біженців і просить допомогти їй звідти вибратися, для чого знову таки потрібні банківські операції.
  • Жертві надсилається лист нібито від імені адвоката далекого родича жертви. Повідомляється, що родич загинув у авто-або авіакатастрофі, і жертві покладається солідну спадщину. Для перекладу спадщини шахраї вимагають повідомити інформацію про свій банківський рахунок.
  • Жертві повідомляється про виграш в лотерею. Одержувач листа повинен заплатити, щоб отримати свій виграш.
  • Жертві, що продає дорогу річ (наприклад, з мережного аукціону) під якимось приводом пропонується така угода: покупець посилає чек на суму, що перевищує вартість речі, а потім продавець повертає різницю. В іншому варіанті сума на чеку «випадково» більше вартості товару. Продавець висилає річ, повертає різницю в грошах, а потім виявляється чек підробленим. Більшість банків у разі підробленого чека скасовують переказ грошей і повертають їх.
  • Жертві пропонують пожертвувати гроші неіснуючої церкви чи благодійної організації в Західній Африці. Хоча в цьому випадку жертві не обіцяють ніякої вигоди, таким шахрайством займаються ті ж люди, які розсилають нігерійські листи.
  • На сайтах знайомств - приходить лист нібито від африканської дівчата (або юнаки, залежно від статі жертви), яка видається спадкової принцесою невеликої країни або спадкоємицею великого стану. Вона нібито знаходиться в таборі біженців в Сомалі, тому що на батьківщині був переворот. Дівчина пропонує жертві одружитися і успадкувати багатство - а для цього їй потрібні гроші, щоб повернутися на батьківщину, де політична обстановка стабілізувалася.

Приклад листа

Приклад нігерійського листи нібито від імені дружини колишнього диктатора Заїра Мобуту (зі скороченнями):

Dear friend,
I am Mrs. Sese-seko widow of late President Mobutu Sese-seko of Zaire, now known as Democratic Republic of Congo (DRC). I am moved to write you this letter. This was in confidence considering my present circumstance and situation. I escaped along with my husband and two of our sons Alfred and Basher ... Читати далі »

Переглядів: 1379 | Додав: Merc2012 | Дата: 06.01.2010 | Коментарі (0)

Дізнатись тут.















































Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


[[Файл:]]Інтерне́т (пишеться з великої літери, від англ. Internet, дослівно — «міжмережа») — Міжмережжя, всесвітня система об'єднаних комп'ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Часто згадується як «Всесвітня мережа» чи «Глобальна мережа». У побуті іноді говорять Нет, Іне́т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне́трі або Не́трі.

Поширення

Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.

В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об'єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір. У вітчизняній технічній літературі також іноді роблять такий розподіл понять.


Історія мережі Інтернет

У 1969 році Міністерство оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство передових досліджень США (англ. ARPA) запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Її розробка була доручена Каліфорнійському університетові Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта та Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень). В рамках проекту мережа об'єднала названі заклади; всі роботи по її створенню фінансувались за рахунок Міністерства оборони США. Потім мережа ARPANET почала активно рости й розвиватись; її дедалі ширше почали використовувати вчені із різних галузей науки.

Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анжелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 кілобайт оперативної пам'яті.

До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти по мережі, котра відразу стала дуже популярною.

У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великобританії та Норвегії; мережа стала міжнародною.

У 1970-х роках мережа в основному використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж появились перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982—1983 роках.

1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу ... Читати далі »

Переглядів: 1460 | Додав: Merc2012 | Дата: 06.01.2010 | Коментарі (0)

тут скачати.

Цікаве прикольне відео про політиків.
Переглядів: 752 | Додав: Merc2012 | Дата: 06.01.2010 | Коментарі (0)

Як встановити?? Клацнути тут.
Переглядів: 777 | Додав: Merc2012 | Дата: 06.01.2010 | Коментарі (0)

Переглядів: 875 | Додав: Merc2012 | Дата: 05.01.2010 | Коментарі (0)

Переглядів: 808 | Додав: Merc2012 | Дата: 05.01.2010 | Коментарі (0)

Клацніть ТУТ.

Переглядів: 772 | Додав: Merc2012 | Дата: 05.01.2010 | Коментарі (0)

Переглядів: 1792 | Додав: Merc2012 | Дата: 05.01.2010 | Коментарі (2)

« 1 2 3 »