·  Тот такий, шо не носить крисаню на голові, а жона му носить — про чоловіка у дружини під каблуком

·  Тулько много діла, шо голова біла — дуже зайнятий

·  Уд пива голова крива — від пива голова крива

·  Голова уросла а ума не принесла про дурня

·  Голова як диня, а в голові мох про дурня

·  Як не головов у пинь, та товди пньом у голову — як не так, то інак, а результат все-одно той самий

·  Дурное волося скоро лишать розумну голову — лисіє від розуму

·  Не набий собі на тому кокуш (шишку) — зазнати невдачі.

·  Такий дужий що адови би голову урвав — такий дужий, що пекло би переміг

·  Чкода розумним пличам дурну голову носити

·  Голова ги у коня, а розуму мало — про дурня

·  Міхом ударений по голові — дурний

·  Треба розум гнати з пят у голову — порада тим, у кого голова не працює

·  У попа вся долоня свербит — жадібний

·  Тоди то буде, як на долони волосся уросте — себто ніколи

·  На голодний жолудок много ся не наробиш

·  Де вимня там і молоко

·  Лиш гук свиня має, та всюди го пхає, а коби й роги мала, та всіх би повбивала (гук — свиняче рило)

·  Так гріє сонце як мачуха на діти — зовсім не гріє

·  У мачухи прості очі, а позират криво

·  Сокотиш ня як мачуха пасербицю — не шануєш, не бережеш, примушуєш робити усіляку брудну роботу

·  Стрий бабі уйко — такі родичі що взагалі не родичі

·  Дівка як чічка, дівка як свічка, дівка як бабовка (лялька), дівка як огинь

·  Засватана дівка усім файна — коли вже засватана, тоді її всі хочуть

·  То ни горниць (кастрюля), што в нюм їсти не варят, то ни дівка, што за ню не говорят.

·  Дівка ги верба де ї посадят там ся прийме

·  Де дівок сім, там і доля є усім, а де єнна — та й то нища (бідна), ги слива

·  Коли баба дівков буде — себто ніколи

·  По Яри не ори, стару дівку не бери

·  Доки дівка - тай псови води даст, а як ся отдасть, та й чоловікові не дасть — про жіночі метаморфози до заміжжя і після.

·  Лінива дівка товди хижу мете, кой сватачі йдуть

·  Коли робити - дітина, а коли отдаватися - дівка

·  Яка дівка, така мати, і чорт їх не годен розобрати

·  Кіби ся тримав горі кунцьом, то би була за нього кажда пушла.

·  Рот такий ги верета (простиня) — великий

·  Хто не пролупит очи, тот пролупит жеб — якщо не будеш уважний, то матимеш збитки.

·  Як ся маєш? так, ги миш у сметані — дуже добре

·  Із пса солонини нигда не буде — ніколи погана людина не виправиться.

·  Надувся ги попова пичиня — розсердився

·  Кому што, а циганові солонина

·  Меле язиком, ги пранником (знаряддя у вигляді дощечки з ручкою вибивання білизни при пранні у річці) — дуже багато говорить

·  Такий у тя писок, ги помивалька (ганчірка, якою миють посуд) — ти дуже погано виглядаєш.

·  Ко чужим волом оре, той криві борозди тягне

·  Така темна нуч, шо вили бим у нюй забув

·  Який косарь такое сіно

·  Такий скупий, шо гнав би козу через стернянку до Мукачева

·  На своїм сміттю і когут смілий

·  Кому ся веде, тому й когут несе — кому таланить, тому і пвень яйця несе.

·  Без когута хижа глуха

·  Написав ги куриця лабов — дуже поганий почерк

·  Гостям вичиря, а курці смирть що одним добре, іншим не дуже.

·  Іщи тота команиця (конюшина) не зійшла, а наша вірна любов уже ся розойшла — про тих,хто скоро розлучився.

·  Розумієся, ги куриця до пива — некомпетентна людина.

·  Таку на тя дяку маю, ги яструб на курицю — ти мені дуже подобаєшся

·  На то курка й гребе, аби шось вугребла — для результату і робиться

·  Потрафив як сліпа куриця на просо — випадково дуже поталанило.

·  Куриця — не потя (пташка), баба — ни чоловік.

·  Їст, як паця (поросятко) — неохайний

·  Така розумна, як попово паця — про розумові здібності.

·  І паця токоє ни є, як чоловік, кідь ся вп’є про п’яниць.

·  Дівка — усьому вина!

·  Ні поле, ні ораниця, ні дівка, ні молодиця — ніяка

·  Втікать як чіку (лошадко) - дуже швидко

·  Один батуг (батіг) сто коров завертає —

·  На кунцьови кербач (батіг) лускать. — кінець вирішує усе.

·  Парує, як п’ятоє колесо до воза — зайвий

·  Посікла ги січка — поїла але недоїла.

·  Побив ня бог, щи й палицю на мині лишив

·  Дідо за палицю, а діти за лавицю

·  Дурний як бота волоська

·  Ліпше псови муха, як бота поза уха

·  Треба ти колодицю на рот — дуже багато говориш

·  Тогди му заплачу, як на діравім мості найду ніколи з ним не розрахуюся

·  Аже не купиш, та не никай

·  Позерять ги тиля на нові ворота

·  Я тобі в зуби позерати не буду

·  Але, пушла позичити грани (вогню) в Олени, та й корінь там пустила — дуже довго не повертається

·  У медвідя сало пхати — робити зайву роботу

·  З дурним ся не вадь (не сварися) і не радь

·  Шо в хижі говориш, на пути буде виголошено — нічого не можна втаїти

·  Хто подслухать, сам собі вислухать — не можна підслуховувати

·  Тко ділить, тот не вибирать — хто ділить, той не вибирає

·  Упив і не кліпнув — звичний до пияцтва

·  Так на нюм стоїт, ги би на нюм уросло — про одяг, що дуже пасує

·  Убирать, ги ковдош у палицях — про перебірливих

·  Скупий кіби муг, та двічі би єнно їв — про жадних

·  Добре як у чорта за двирьми — дуже погано

·  Добрі би го гнати за смиртьов — дуже довго ходить

·  Што я то, то я, а ледве із землі видко — про хвальків

·  Сийсь чоловік жиє якось наруби — не так як усі.

·  Свиня нигда небо не видить

·  Нигда правдов не дихне — про брехунів

·  Дати на нигда вертання; дати на вічне отдавання — позичити і змирится з тим, що не повернуть

·  Туй пинь, там пинь — пушов динь

·  В би ти одна нога там, єнна туй — щоб ти швидко повернувся